ПАМ’ЯТАТИ — ЩОБ НЕ ПОВТОРИТИ, ЩОБ НЕ ЗНАТИ ТИХ РОКІВ ЖАХІТЬ
ПАМ’ЯТАТИ — ЩОБ НЕ ПОВТОРИТИ, ЩОБ НЕ ЗНАТИ ТИХ РОКІВ ЖАХІТЬ
Кожна людина живе у трьох вимірах: учора, сьогодні, завтра. Учора – це наша історія. Вона бездонна, невичерпна криниця духу, мудрості, перемог і страждань. Кожен народ, якщо він справжній народ, має свою власну історію та пам'ять.
Голодомор 1932-1933 рр. – явище, яке навіки викарбуване в книзі буття українців. Ці трагічні сторінки нашої історії – національне нещастя, яке поглинуло мільйони безневинних, а, значить, – не підлягає забуттю. Саме до Дня пам’яті жертв голодомору був приурочений виступ-реквієм «Є пам'ять, якій не буде кінця», який підготували учні 8 класу та класний керівник Кіндзерська Н.С.
Восьмикласники змусили згадати кожного з присутніх про ті страшні часи Голодомору, задуматись над трагедією, що не минула майже жодну сім’ю українського народу. Під час проведення заходу звучала класична музика «Реквієм» Моцарта, символічна пісня «Свіча» Оксани Білозір, під яку учні запалили свічки пам'яті. Ця пісня – данина пам'яті безневинно убієнним, пересторога для кожного з нас, сьогодні сущих. Відеоролик «Молитва» та пісня «Господи, помилуй нас» у виконанні учнів 8 класу не залишили байдужими серця учнів та вчителів.
Приспущеним був Державний прапор… Світилися вогники свічок … В світлу, добру пам'ять жертв страшних подій.
Коментарi